Стежками Михайла Грушевського в Чехії: празькі сторінки життя видатного українця

У біографії Грушевського особливе місце посідає Прага. Чеська столиця стала для нього не лише прихистком у перші роки еміграції, а й місцем політичної, наукової та міжнародної діяльності. Сьогодні матеріальним свідченням цієї сторінки українсько-чеської історії залишається будинок у Празі, де мешкала родина Грушевських, та встановлена на ньому меморіальна дошка.

Від Української революції до Праги. Після подій Української революції Михайло Грушевський навесні 1919 року вирушив за кордон. 18 квітня 1919 року він прибув до Праги, де залишався до 17 червня. Після перебування у Парижі та Люцерні історик у середині серпня знову повернувся до чеської столиці.

Цікавий епізод пов'язаний із 18 квітня 1919 року: Грушевський разом із військовим міністром УНР Олександром Жуковським був присутній у Празі під час першого закордонного виступу Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця. У Празі він також контактував з Іваном Горбачевським, Олександром Колессою та Ольгердом Бочковським.

Грушевський і Томаш Масарик. Однією з найцікавіших сторінок празького періоду стали контакти Михайла Грушевського з першим президентом Чехословаччини Томашем Гаррігом Масариком. Це не лише згадка в пізніших спогадах. У е-Архіві Михайла Грушевського зберігається унікальний документ — власноручний запис Масарика про його розмову з Грушевським від 20 серпня 1919 року.

Повернення до Праги та Український соціологічний інститут. Навесні 1920 року Грушевські знову повернулися до Праги. Саме тоді тут розгорнулася діяльність заснованого з ініціативи Михайла Грушевського Українського соціологічного інституту.

Карлів університет та чеські науковці. Особливими були взаємини Грушевського з чеським істориком, професором Карлового університету Ярославом Бідлом. Коли празький осідок Українського соціологічного інституту припиняв свою роботу, під опікою Бідла Грушевський залишив частину бібліотеки Інституту та власних книг.

Будинок Грушевського у Празі. До наших днів зберігся конкретний празький будинок, безпосередньо пов'язаний із родиною Грушевських. У травні 1920 року вони мешкали у приватній квартирі за сучасною адресою: Dobrovského 872/28, Praha 7 – Holešovice, на розі вулиць Dobrovského та Ovenecká.

Саме тут сьогодні можна побачити один із найвиразніших українських слідів у чеській столиці — меморіальну дошку Михайлові Грушевському. Дошку урочисто відкрили 14 жовтня 1996 року за підтримки «Української ініціативи в Чеській Республіці» та Посольства України в Чехії. Автором скульптурної частини був Олександр Шлапак, архітектором — Леонід Малий.

Цікаві факти: 1. Прага не була для Грушевського одноразовою зупинкою. Він перебував тут у 1919 році, повернувся 1920-го, а документально підтверджений наступний приїзд відбувся в січні 1921 року. 2. У празьких архівах української історії є особливий символізм: зберігся власноручний запис президента Чехословаччини Томаша Масарика про його розмову з Грушевським 20 серпня 1919 року. 3. Частина книжкового зібрання Грушевського та Українського соціологічного інституту була залишена під опікою професора Карлового університету Ярослава Бідла. 4. Будинок, у якому мешкала родина Грушевських, зберігся. Сьогодні кожен охочий може відвідати Dobrovského 872/28 у Празі 7 та побачити меморіальну дошку українському діячеві.

У день 160-річчя від народження Михайла Грушевського важливо не лише згадати одну з ключових постатей української історії, а й пам'ятати про українську спадщину в Чехії — спадщину, яка є частиною багаторічної історії взаємин наших народів. Пам'ятаємо. Досліджуємо. Зберігаємо українські сліди в Чехії. Asociace MOST UA-CZ

Джерела та використані матеріали: 1. Грушевський М. С. В справі Українського соціологічного інституту. Михайло Грушевський: електронна бібліотека. URL: [https://www.m-hrushevsky.name/uk/Publicistics/1920/VSpraviUkrSociolog.html](дата звернення: 29.09.2026).

2. Грушевський М. С. В ім’я української культури і українського імені. Михайло Грушевський : електронна бібліотека. URL: https://www.m-hrushevsky.name/uk/Publicistics/1923/VImjaUkrajinskojiKultury.html (дата звернення: 29.09.2026).

3. Грушевський М. С. З починів українського соціалістичного руху. Від видавництва. Михайло Грушевський : електронна бібліотека. URL: https://www.m-hrushevsky.name/uk/History/1921/UkrSocRux/Preface.html (дата звернення: 29.09.2026).

4. Панькова С. «Ні хвилі не вважав себе емігрантом, тільки закордонним робітником на нашій національній ниві». Михайло Грушевський: електронна бібліотека. URL: https://www.m-hrushevsky.name/uk/Studies/PankovaPubl.html (дата звернення: 29.09.2026).

5. Грушевський Михайло Сергійович. Енциклопедія Сучасної України / Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://esu.com.ua/article-32114 (дата звернення: 29.09.2026).

6. Е-Архів Михайла Грушевського / Інститут історії України НАН України. URL: https://hrushevsky.history.org.ua/ (дата звернення: 29.09.2026).

7. Mychajlo Hruševskyj. Městská část Praha 7. Pamětní desky a pomníky. URL: https://www.praha7.cz/volny-cas-prehled/o-praze-7/pametni-desky-a-pomniky/ (дата звернення: 29.09.2026).

8. З історії чесько-українських взаємин. Посольство Чеської Республіки в Києві. URL: https://mzv.gov.cz/kiev/uk/x2010_05_17/z_dejin_vzajemnych_vztahu/index.html (дата звернення: 29.09.2026).